Трансформаційна економіка

АНАЛІЗ РИНКУ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Н.А. Антошкова — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Ринок ресторанного бізнесу в Україні один з найбільш динамічних і тому завжди викликає зацікавлення у багатьох науковців. Разом з тим, практично неможливо знайти повної інформації щодо стану його розвитку на даний момент, що зумовлено нищівним впливом таких кризисних явищ як пандемія Ковід-2019 та повномаштабне вторгнення росії на територію України. Важливим завдання на сьогодні є чітке розуміння наявності закладів ресторанного господарства у конкретному регіоні країни, виокремлення найбільш життєздатних концепцій та форматів суб’єктів ресторанного бізнесу. Саме тому метою статті є дослідження кількості закладів ресторанного господарства в розрізі областей України та аналіз рівня насиченості закладами кожної області окремо на початок війни. Визначено структуру підприємств ресторанного бізнесу в динаміці. Встановлено, що найбільший сегмент закладів ресторанного господарства на сьогодні становлять фаст-фуди, пекарні, кав’ярні (майже 40%) і останні статистичні дані дозволяють прослідкувати стійку тенденцію до подальшого зростання даного сегменту. Опублікувано результати дослідження щодо визначення ключових факторів впливу на рівень витрат споживачів у закладах ресторанного бізнесу. З результатів проведеного нами дослідження випливає те, що важливим аспектом при рішенні про відвідування клієнтами закладів ресторанного господарства є рід занять – найбільше витрачають викладачі (5,7% від середньомісячного доходу), службовці (6,3%), студенти (5,3%) та підприємці (5,9%). Під час спілкування з даною категорією працівників було виявлено, що причиною вибору закладів найчастіше стають ділові зустрічі, харчування, рідше – відпочинок з колегами та друзями. Пенсіонери та домогосподарки (безробітні) набагато рідше відвідують заклади по причині незадовільного матеріального становища. Проаналізовано чинники, які найбільше впливають негативно на заклади ресторанного бізнесу, зокрема зниження товарообороту через зменшення платоспроможності гостей, інтенсивний відтік фахових кадрів, комендантська година та постійні довготривалі повітряні тривоги тощо. Виявлено, що ринок ресторанного бізнесу в Україні на даний момент знаходиться у фазі виживання, яка, за прогнозами експертів, триватиме до закінчення військових дій. Проте, за переконанням більшості українських рестораторів, після закінчення війни Україна стане туристичною дестинацією номер один, і відповідно, в Україну зайдуть іноземні інвестори – найбільші ресторанні компанії. Україна отримає мільярдні інвестиції на відновлення, в тому числі і для індустрії гостинності, зокрема ресторанного бізнесу.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗА СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ

І.В. Бабій, І.С. Сеник — Wed, 07 Feb 2024 00:00:00 +0200

Досліджено підходи науковців до визначення стратегії, зокрема напрямів стратегії розвитку підприємства, які мають бути взаємопов'язаними між собою в контексті активізації бізнес-процесів суб'єкта господарювання. Деталізовано базові характеристики стратегії розвитку господарюючого суб'єкта, серед яких варто відзначити: потребу в розвитку інноваційно-інвестиційних проєктів; залучення додаткового фінансування; визначення ризиків ведення бізнесу та напрямів їх уникнення або зменшення їх впливу на діяльність; оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів впливу; дотримання напрямів цілеспрямування підприємства; можливість вчасної адаптації до змін умов господарювання, особливо при активізації інтеграційних процесів. Акцентовано увагу на значимості взаємозв'язку фінансової стратегії підприємства та стратегії розвитку. Водночас, діагностика та проведення аналізу фінансового стану підприємства є запорукою вдалого формування стратегії розвитку підприємства. В контексті різноманіття методів економічної діагностики, формування стратегічних орієнтирів розвитку підприємства повинне відбуватися одночасно із обранням концептуальних підходів в управлінні, а також із врахуванням специфіки ведення бізнесу, стану ресурсно-фінансового забезпечення, умов функціонування тощо. Доведено необхідність підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення на підприємстві з метою вчасного отримання фахівцями достовірних діагностичних даних. Обґрунтовано завдання діагностики та її взаємозв'язок із інформаційним забезпеченням з метою прийняття ефективних стратегічних управлінських рішень. Визначено функції, методи та критерії проведення діагностики діяльності підприємства в системі стратегічного управління. Обираючи той чи інший метод проведення діагностики необхідно керуватися рядом критеріїв, які визначатимуть рівень розвитку потенціалу, обраних стратегічних пріоритетів, виконання сформованих проєктів. Доведено використання цільового підходу до діагностики в системі стратегічного управління підприємства, який цілеспрямований на узгодження цілей стратегічного та оперативного планування.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

С.І. Бессонова, А.С. Комаров — Wed, 07 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються сучасні проблеми промислових підприємств та їхній кризовий стан з початком війни в Україні, необхідність залучення інвестицій та впровадження інвестиційної діяльності у стратегічній перспективі. Визначені обсяги скорочення промислових підприємств та їхні збитки. Розглянуті сучасні методичні підходи до оцінки ефективності стратегічного управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств, та розроблені на основі дослідженого наукового підґрунтя нові перспективні. Для досягнення поставленого завдання використано широкий спектр загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження: наукового абстрагування, науковий факт, дедукції, аналізу та синтезу- для визначення актуального стану на підприємствах промисловості та стратегічного управління інвестиційною діяльністю на них, як підґрунтя до формування методичних підходів до оцінки їх ефективності. У статті проаналізована та конкретизована сума збитків, отримана підприємствами промисловості з початку війни, розпочатою Російською федерацією. Запропоновано шляхи поліпшення економічної ситуації на підприємствах промисловості методом залучення інвестицій, як елементу отримання додаткових можливостей економічного розвитку, здобуття стабільності у час економічної турбулентності. Розглянуті погляди науковців з цього питання, виявлена необхідність провадження інвестиційної діяльності та її стратегічного управління. Сформовані сучасні методичні підходи до оцінки ефективності стратегічного управління інвестиційною діяльністю, як маркери діяльності підприємства. Теоретично обґрунтовано, що найбільш ефективним та доступним шляхом поліпшення ситуації на промислових підприємствах є інвестиції. Підприємство, що провадить інвестиційну діяльність на постійній основі та стратегічно керує нею, має низку переваг на економічному ринку завдяки залученням додаткових ресурсів у свою діяльність. Сформовані та актуалізовані методичні підходи до оцінки ефективності стратегічного управління промислового підприємства, що дозволяє досягти успіху в проваджені інвестиційної діяльності ,правильно розподіляючи ресурси. Сформульовані та запропоновані практичні висновки статті полягають у тому, що підприємствам промисловості у цей час економічної турбулентності важливо залучати інвестиції та провадити інвестиційну діяльність як елемент залучення додаткових ресурсів для розвитку та утримання своїх позицій на ринку. А підприємства, що скористаються актуалізованим та сформованим методичним підходам до оцінки ефективності стратегічного управління, розробленим у цій статті, отримають змогу керувати та просіювати неефективні елементи інвестиційної діяльності, звільняючи ресурси для провадження більш ефективних в майбутньому.

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН НА АГРОПІДПРИЄМСТВІ

Л.Б. Боденчук, Д.В. Назаров, Г. Карабаджак — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

В статті розглядаються питання особливостей оформлення трудових відносин на підприємствах агропромислового комплексу. Визначено сутність поняття «сезонні роботи», «тимчасові робітники», окреслено коло професій і посад, до яких може бути застосовано ненормований робочий день. Розкриті також особливості оформлення трудових відносин в фермерському господарстві та у суб’єктів господарювання, які зареєстровані як ФОП Приділено увагу оформленню договорів цивільно-правового характеру, розглянуто обов’язкові атрибути, які має договір ЦПХ, визначено, що при його складанні трудових відносин не виникає. Акцентовано, що назви посад (професій), що будуть прописані у штатному розписі, мають відповідати Класифікатору професій. Розкрито роль і значення трудового колективу, охарактеризовано організаційна документація, міститься в Збірнику уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів. Охарактеризовані основні документи, які складаються при оформленні трудових відносин в агропромисловому секторі, визначено, що Колективний договір може укладатися не тільки юридичними особами. Такий договір може бути укладений і фізичною особою підприємцем. Визначено також, всі суб’єкти господарювання, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності мають використовувати форми оплати праці, прийняті в Україні. Тому пакет документів, що підтверджує трудові відносини, не формується за чиїмось бажанням, а є наслідком системи оплати праці яка встановлена на підприємстві, у фермера, або у фізичної особи підприємця. Визначено, що працівники, які мають доступ до персональних даних, дають письмове зобов’язання про нерозголошення цих персональних даних. В окремих випадках агропідприємствам більш доречно вести підсумковий облік робочого часу. Тому в статті розглянуті правила ведення підсумкового обліку, розкриті поняття «розрахункова норма» та «календарна норма». Таким чином зроблено висновок, що поза увагою науковців залишилися питання правового регулювання праці на підприємствах аграрного сектору.

АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИМИ КОМПАНІЯМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ: АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТА СТРУКТУРА СТРАХОВОГО ПОРТФЕЛЯ

В.П. Братюк, Г.Т. Михальчинець, М.І. Меденці — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

В процесі дослідження встановлено, що виклики діяльності страховиків пов’язані з пандемією COVID-19, очікуваннями дій нового регулятора ринку, військовою агресією росії. Досліджена страхова діяльність страховиків за 2020-2023 рр. Виявлена потреба системного підходу до створення нових стратегій управління ризиками. Виявлено вимоги регулятора до страховика щодо заходів запобігання виникненню конфліктів інтересів та сприяння їх врегулювання. Встановлено новий підхід регулятора в управлінні ризиком страховика, який ґрунтується на системі трьох ліній захисту. Запропоновано розгляд управління ризиками не за послідовністю етапів, а у формі циклічного процесу, в якому нові ризики виявляються, оцінюються, врегульовуються та контролюються. Показано, що створення ефективної стратегії управління ризиками забезпечує операційну своєчасність, безперервність процесу страхування, захист активів страховика, задоволеність страхувальників, досягнення цілей та збільшення прибутковості. Досліджено стратегії управління ризиками у сфері страхування. Проведено аналіз показників та дослідження динаміки страхової діяльності страхових компаній ARX, УНІКА, ТАС СГ, УСГ, АРСЕНАЛ. Досліджено диверсифікацію діяльності страхових компаній за отриманими страховими преміями у 2022 р. в розрізі видів страхування. Виявлено майбутні виклики, які можуть створювати ризики страхової діяльності. Підходи в управлінні ризиками страховиків різняться за концепціями і методами. Виклики, які нині формує середовище страхової діяльності, досліджене нами в період 2020-2023 рр., вимагають системного підходу та створення відповідних стратегій і політик управління ризиками. Вирішення проблеми полягає у дослідженні стратегій управління ризиками у відповідності до запропонованих Національним банком змін в управлінні ризиками на основі аналізу динаміки показників діяльності страховиків у період 2020-2023 рр. та сучасного стану страхових портфелів. Національним банком України, дослідженні можливих стратегій управління ризиками страховиків, діяльності та динаміки показників страховиків у періоді 2020-2023 рр., дослідженні майбутніх викликів у сфері управління ризиками страхових компаній.

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ УСПІШНОЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

А.Р. Дунська, І.В. Говорощук — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Важливою тенденцією сьогодення є впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси компаній. Наразі підприємства інвестують значні ресурси у цифрову трансформацію, однак, часто стикаються з труднощами та не отримують очікуваних результатів. Здебільшого, це пов’язано з відсутністю чіткого розуміння аспектів, які є визначальними для успішної реалізації проєктів цифрової трансформації. Цифрова трансформація є складним та багатогранним процесом, що включає в себе технологічні, організаційні та культурні аспекти. Це не просто впровадження нових технологій, але і глибокі трансформації в усіх сферах діяльності підприємства. Для того, щоб забезпечити успіх у цифровій епосі, компанії повинні не тільки мати чітку стратегію розвитку, а й бути готовими артикулювати важливість змін перед усіма стейкхолдерами. У статті розглянуто ключові компоненти для здійснення успішної цифрової трансформації та визначення основних аспектів зміни бізнес-моделей та стратегій компанії. Зокрема, досліджено ключові етапи процесу цифрової трансформації від моменту зародження ідеї, донесення її важливості до всіх зацікавлених осіб до практичної реалізації проєкту та аналізу отриманих результатів, зокрема, визначення впливу на бізнес-моделі та стратегії підприємства. Успішна цифрова трансформація потребує не лише технологічних змін, але і глибоких організаційних та культурних зрушень. Важливо підкреслити, що цифрова трансформація – це не одноразовий процес, а неперервний цикл покращень. Саме тому вкрай необхідними є усвідомлення ітеративної природи цифрової трансформації та готовність підприємств постійно змінюватися. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісного підходу до цифрової трансформації, що об'єднує технологічні, організаційні та культурні аспекти. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами, які прагнуть впроваджувати проєкти цифрової трансформації. У статті представлено практичні компоненти успішної цифрової трансформації, які будуть корисними для організацій будь-якого розміру та галузі.

РОЛЬ КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ІНСТИТУТІВ У АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

М.М. Забаштанський, Ю.В. Євтушенко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню ролі кредитно-інвестиційних інститутів у забезпеченні ефективного функціонування підприємств житлового будівництва. Обґрунтовано наявність провідної ролі сфери житлового будівництва у забезпеченні населення належними умовами життєдіяльності. Доведено, що житловий фонд країни зазнав значних руйнувань під час військової агресії, що посилило наявну потребу у відновленні інфраструктури, запровадженні новітніх підходів до містобудування, реалізація яких потребує значних обсягів фінансових ресурсів. Доведена доцільність впровадження кластерного або секторального підходу в процесі містобудування, створення можливостей автономного або резервного функціонування об’єктів критичної інфраструктури окремих районів міста, об’єктів житлового будівництва. Обґрунтовано, що здатність сектору житлового будівництва формувати належний обсяг фінансових ресурсів, забезпечувати позитивний грошовий потік стає визначальним фактором його функціонування та подальшого розвитку. Доведено, що класичними джерелами фінансування житлово-будівельних підприємств, як правило, були кошти приватних замовників, кошти державного та місцевих бюджетів спрямовувалися на придбання соціального житлового фонду в рамках реалізації певного житлового будівництва. програм, а кошти суб’єктів господарювання були спрямовані на поліпшення житлових умов власних працівників. Наголошено на необхідності розробки можливих механізмів страхування об’єктів майбутньої житлової інфраструктури, обладнання будівельних організацій, здоров’я та життя працівників галузі, реалізація яких має супроводжуватися наданням державних гарантій учасникам цього процесу. Обґрунтовано наявність провідної ролі міжнародної технічної допомоги в забезпеченні інноваційного розвитку процесів житлового будівництва. Запропоновано авторський підхід до визначення ролі кредитно-фінансових інститутів у довгостроковому розвитку підприємств житлового будівництва. Визначено ключові переваги активізації кредитно-інвестиційних інститутів у забезпеченні ефективного функціонування підприємств житлового будівництва.

ДУАЛЬНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

О.В. Замазій, Л.М. Білорусець, Е.М. Броварний — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню людського капіталу підприємства як об’єкта управління та бухгалтерського обліку. Досліджено дуальний характер людського капіталу підприємства, що полягає у врахуванні як кількісних, так і якісних аспектів цього ресурсу. З одного боку, кількісне визначення людського капіталу базується на розрахунку економічного внеску в розвиток підприємства. З іншого боку, розрахунок якісних показників людського капіталу передбачає врахування навичок, знань, талантів та інші аспекти, що приносять додаткову цінність безпосередньо продукту, послузі. Тому наголошено на проблемі трактування поняття «людський капітал» як соціально-економічної категорії. Як соціально-економічна категорія «людський капітал» є ресурсом, що створює додаткову вартість. Людський капітал з бухгалтерської точки зору не є законодавчо регулюваним об’єктом обліку і потребує більш глибокого осмислення у разі його відображення. З одного боку, як капітал він може бути і у складі власного капіталу (за означенням капіталу згідно нормативних документів), з іншого – це витрати пов’язані із відшкодуванням витрат праці персоналом підприємства. Відповідно ускладняється процес управління підприємством у сфері нарощення людського капіталу. І якщо кількісний вплив витрат на стажування, перекваліфікацію, освіту, навчання та інших компенсаційних виплат за нарощення потенціалу людського ресурсу (капіталу) можна визначити, то вплив зміни корпоративного стилю, соціально-поведінкових норм і правил поведінки у колективі, що також впливають на нарощення величини людського капіталу, визначити важко. Це є показники відносного, якісного впливу і передбачають застосування механізмів і методик стратегічного управління персоналом. Базою ж для менеджменту людським капіталом з урахуванням вимог конкретного підприємства за сучасних умов господарювання в Україні є інформація подана бухгалтерським обліком.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ

Л.В. Капінус — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

В статті визначено необхідність вивчення поведінки підприємств у сучасній економічній науці. Зазначено, що дослідження та моделювання поведінки підприємств усіх галузей, в тому числі підприємств харчової промисловості, є ключовим інструментом функціонування бізнесу та розроблення управлінських стратегій, спрямованих на досягнення успіху в змінних умовах ринках. Встановлено різницю між поняттями «споживча поведінка підприємства» та «споживчоорієнтована поведінка підприємства». Запропоновано авторський підхід до визначення поняття «поведінка підприємства» – економічна категорія, яка передбачає сукупність дій, методів та способів реакції підприємства на чинники впливу з боку внутрішнього і зовнішнього середовища при врахуванні домінантних варіацій економічної поведінки (стратегічної, інноваційної, підприємницької, організаційної, інформаційної, конкурентної, ринкової, соціально-відповідальної) з метою досягнення цілей підприємства, яке має споживчоорієнтований підхід до прийняття управлінських рішень. Розроблено модель споживчоорієнтованої поведінки підприємства, яка враховує реальні та потенційні потреби і бажання цільової аудиторії та потенційні можливості ринку, а також запропоновано алгоритм процесу формування споживчоорієнтованої поведінки підприємства. Алгоритм процесу формування економічної поведінки підприємства має циклічний характер і складається із двох блоків. Перший блок «Підготовчо-аналітичний» включає визначення місії підприємства, встановлення цілей підприємства, аналіз і оцінювання інформації з метою здійснення аналізу економічних альтернатив, їхнього вибору та визначення можливостей реалізації. Другий блок – «Коригуючий» – присвячений економічній поведінці підприємства, яка має враховувати його цілі та місію. Виокремлення типів економічної поведінки підприємства дає змогу зосереджувати зусилля підприємства на тих напрямах економічної діяльності, які відображають характер та сутність економічної діяльності на основі взаємовпливу відповідних детермінантів. Вважаємо, що будь-який тип економічної поведінки, що відображений в алгоритмі, має орієнтуватися на споживача. Запропоновано авторську модель адаптаційної поведінки підприємства з урахуванням вимог ринку та споживчої поведінки на ринку. Ця модель враховує стан підприємств, стан ринку та стан споживача в процесі своїх змін, які проходять наступні етапи: початковий стан, контакт, початкова реакція, збалансування реакцій, адаптаційні зміни, новий стан. Розроблена модель дає можливість підприємствам передбачати та бути готовими до ймовірних поведінкових дії споживачів і вимог ринку та віднайти потенціал для вирішення проблеми з метою переходу підприємства в адаптивний новий стан, забезпечивши стабільність своєї підприємницької діяльності та тенденцій розвитку.

CHATGPT ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗРОБКИ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Д.Л. Кобець, С.В. Ковальчук — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Поява штучного інтелекту (ШІ) призвела до значних змін у різних сферах, включно з маркетингом. Однією з відомих технологій ШІ є ChatGPT, велика мовна модель, розроблена OpenAI. У цій статті досліджується потенціал ChatGPT як інструменту розробки маркетингової стратегії для підприємств. Стаття починається з огляду ChatGPT та його можливостей, підкреслюючи його здатність генерувати людські текстові відповіді на основі заданих підказок. Досліджено потенціал ChatGPT для автоматизації різноманітних маркетингових завдань, таких як створення контенту, взаємодія з клієнтами та аналіз даних, що може оптимізувати маркетингові процеси та підвищити ефективність. У статті розглядаються переваги використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Підкреслюється здатність ChatGPT аналізувати величезні масиви даних і генерувати ідеї для визначення вподобань клієнтів, ринкових тенденцій і аналізу конкурентів. Підкреслюється потенціал ChatGPT у персоналізації взаємодії з клієнтами, наданні індивідуальних рекомендацій і покращенні взаємодії з клієнтами, що може призвести до підвищення рівня задоволеності та лояльності клієнтів. Проаналізовано обмеження ChatGPT, зокрема його залежність від якості даних, потенційні упередження та обмеження в розумінні контексту та нюансів. Визначаються етичні міркування у використанні технологій штучного інтелекту, таких як ChatGPT, у маркетингу, таких як проблеми конфіденційності та необхідність прозорого та відповідального використання даних. У статті наведено рекомендації щодо використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Ці рекомендації включають врахування контексту, коригування параметрів моделі, регулярне оновлення даних, включення живої взаємодії з клієнтом і вдосконалення моделі на основі відгуків. У статті пропонується розглядати ChatGPT як потужний інструмент розробки маркетингової стратегії для підприємств, здатного автоматизувати, аналізувати та вдосконалювати різні аспекти маркетингової діяльності. Однак також наголошується на необхідності обережного підходу до використання технології, враховуючи етичні аспекти, ризики та необхідність постійного моніторингу та оновлення моделі для забезпечення оптимальних результатів. Крім того, у статті підкреслюється потенціал ChatGPT у сприянні інноваціям у маркетингу, дозволяючи підприємствам експериментувати з новими ідеями, створювати креативний контент і адаптуватися до швидкої зміни динаміки ринку. Підкреслюється потенційна економічна ефективність використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії, оскільки це може зменшити потребу в ручній праці та забезпечити більш ефективне використання ресурсів. Досліджуються наслідки використання ChatGPT для розробки маркетингової стратегії для підприємств різних розмірів і галузей. Підкреслюється, як ChatGPT може принести користь малим і середнім підприємствам, надаючи їм недорогий доступ до передових маркетингових можливостей, які можуть вирівняти умови гри з більшими конкурентами. Також обговорюється, як ChatGPT можна застосовувати в різних галузях, таких як електронна комерція, створення контенту, обслуговування клієнтів і аналіз даних, щоб покращити маркетингові зусилля та отримати конкурентну перевагу. Крім того, у статті розглядаються потенційні проблеми та проблеми, пов’язані з використанням ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Обговорюються потенційні ризики надмірної залежності від штучного інтелекту, необхідність людського контролю та важливість забезпечення конфіденційності та безпеки даних. Висвітлюються проблеми інтеграції ChatGPT в існуючі маркетингові робочі процеси, навчання та тонке налаштування моделі, а також усунення потенційних упереджень у створеному вмісті. На завершення стаття підкреслює значний потенціал ChatGPT як інструменту для розробки маркетингової стратегії для підприємств, що забезпечує такі переваги, як автоматизація, аналіз даних, персоналізація та інновації. Однак також визнаються обмеження, етичні міркування та проблеми, пов’язані з використанням технологій ШІ, таких як ChatGPT, у маркетингу. Підприємству варто ретельно розглядати контекст, етичні наслідки та практичне впровадження ChatGPT у процесах розробки маркетингової стратегії, а також визнає необхідність постійного моніторингу, удосконалення та відповідального використання технології. Загалом ChatGPT має потенціал для революції в розробці маркетингової стратегії, і підприємствам потрібно ретельно використовувати його можливості, щоб досягти маркетингового успіху в сучасному бізнес-просторі.

КОНЦЕПЦІЯ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНЦІЇ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Т.В. Кулініч, Ю.А. Тимчина — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Адаптивна стратегія конкуренції є ключовою у забезпеченні успіху в мінливому бізнес-середовищі, особливо для виробничо-комерційних підприємств, для яких важливі їх конкурентні позиції. Враховуючи, що ці підприємства спеціалізуються на виробництві товарів, послуг та їх подальшому продажі на ринку для отримання прибутку, для них будь-які зміни в технологіях, ринкових умовах та споживацьких уподобаннях можуть вплинути на здатність конкурувати з іншими учасниками ринку з точки зору ефективності, якості, інновацій та інших факторів. Відповідно до окресленої специфіки очевидним є той факт, що саме застосування адаптивної стратегії дозволяє виробничо-комерційному бізнесу набути здатності миттєво реагувати на зміни, проявляти гнучкість у прийнятті рішень та спроможність до постійного підвищення конкурентної позиції. Метою дослідження є системний опис концепції адаптивної стратегії конкуренції виробничо-комерційного підприємства. Авторський внесок у вирішення досліджуваної наукової проблеми полягає у визначенні загального змісту структурної схеми концепції адаптивної стратегії конкуренції виробничо-комерційного підприємства. У межах дослідження доведено, що концепція адаптивної стратегії конкуренції виробничо-комерційного підприємства передбачає, що її основа (або механізм пристосування до змін) та її концептуальний фундамент (або ключові принципи, що дозволяють пристосовуватися до динаміки ринкового середовища) поєднані у межах довгострокового плану дій, що розроблений для досягнення найвищих конкретних позицій. Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів полягають в окресленні елементів, що у єдності формують становище, за якого суб’єкт бізнесу максимально відрізняється від своїх конкурентів і має чисельні переваги, які дозволяють їй виходити переможцем в конкурентній боротьбі на ринку. При цьому перспективи подальших розвідок у даному напрямі полягають у більш детальному вивченні конкретних практик виробничо-комерційних підприємств, що успішно впроваджують унікальні адаптивні стратегії конкуренції.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

І.В. Ліганенко, О.Ю. Приходько, О.І. Кушнір — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

В статті розглядається актуальне питання формування антикризової стратегії організації. Визначено сутність даного поняття. Наведено моделі розроблення стратегії розвитку, які є базовими для всіх організацій. Встановлено вирішенню яких завдань сприяє наявність стратегії в організації. Наведено основні етапи процесу формування стратегії розвитку організації: моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища неприбуткової організації; оперативна оцінка та аналіз економічного стану; визначення факторів розвитку; звернення до цілей та місії неприбуткової організації (або цілей проекту); підготовка нових варіантів досягнення цілей; вибір найбільш ефективного сценарію досягнення цілей; моніторинг й оцінювання ходу реалізації антикризової стратегії; впровадження механізму реалізації стратегії і плану дій. Зазначено принципи розробки стратегії розвитку організації. Виділено труднощі процесу формування антикризової стратеги розвитку неприбуткової організації.

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

О.О. Лопатовська, Ю.М. Нікольчук, С.Р. Бондарук — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті авторами досліджено методику аналізу основних засобів підприємства, а саме виділено джерела інформації, які необхідно використовувати в процесі аналізу, основні завдання аналізу основних засобів, етапи його проведення. Удосконалено методику проведення аналізу ефективності їх формування та використання, на прикладі реального підприємства проведено розрахунок запропонованих показників, на підставі яких визначено шляхи підвищення ефективності застосування основних засобів у господарській діяльності суб’єкта господарювання. Запропонована методика може бути використана на підприємствах різних форм власності та галузей економіки. Визначено, що господарська діяльність юридичної особи, яка здійснює виробничу діяльність, безпосередньо залежить від наявності необхідного складу основних засобів та ефективного їх використання протягом усього терміну експлуатації. З метою своєчасної діагностики фінансового стану підприємства, забезпечення його ефективної роботи та прибутковості варто періодично проводити аналіз показників складу, структури та ефективного використання основних засобів виробництва, а також відслідковувати усі фактори впливу на їх діяльність. Окреслено підходи щодо оцінки наявності, складу та ефективної експлуатації активної частини основних засобів, наведено показники ефективності та продуктивності їх використання в ході операційної діяльності суб’єкта господарювання, що дозволяє забезпечити найбільший рівень прибутковості у звітному періоді. Для виробничого підприємства наявність сучасних засобів праці відіграє ключову роль, тому питання ефективного їх використання протягом усього періоду експлуатації є найбільш актуальним. Таким чином, у статті розкрито підходи до оцінки ефективного їх застосування, за даними діючого підприємства проведено аналіз вказаних коефіцієнтів та надано рекомендації щодо їх покращення. Доведено, що усім суб’єктам господарювання, які володіють виробничими і невиробничими основними засобами, варто не тільки їх періодично оновлювати для збільшення періоду активної віддачі, а й також сприяти активному їх використанню не лише у перший рік експлуатації, а і у наступних періодах, а цього можна досягти в результаті застосування переважно інтенсивних методів, що особливо актуально в сучасних умовах дефіциту фінансових та капітальних інвестицій.

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

А.А. Макурін, С.П. Максимов — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена визначенню основних особливостей інвестування та управління ними. В дослідженні проаналізовано основні особливості притаманні інвестиціям. Розглянути погляди науковців з точки зору вибора об’єкта інвестицій. Під інвестицією варто розуміти будь-які активи, які в майбутньому, як очікуються принесуть вигоду фізичним чи юридичним особам. Так до таких активів відносять криптовалюти – сучасні фінансові інвестиції, фінансові та цифрові технології, (такі як блокчейн та Big Data, штучний інтелект). Все це пов’язано з цифровізацією суспільства, отже інновації та інвестиції розвиваються паралельно та є невід’ємними складовими сучасності. Виокремлено основні завдання і методи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств, які ґрунтуються на плануванні інвестицій, якості інвестицій, врахуванні управлінських рішень, щодо управління інвестиціями, ризики та законодавче регулювання таких інвестицій. Запропоновано схему управління інвестиціями яка включає рівень управління, суб’єкт управління, об’єкт управління та предмет управління. Розглянуто основні вимоги до інвестицій які враховують конкурентоспроможність та ґрунтуються на економічній складовій. Основна увага під час інвестування приділяється ризикам та інвестиційній привабливості об’єкта. Крім цього, варто звернути увагу на інвестиційний клімат який формується в країні, регіоні чи на підприємстві в цілому. Встановлено, що на нього впливають політичні та економічні чинники. Оскільки він враховує політичні, соціальні та економічні чинники, які впливають на формування джерел з іноземних чи вітчизняних інвестицій. Основними стримуючими чинниками кількість іноземних інвестицій в сучасні підприємства на наш погляд є політична ситуація в країні та економічні параметри держави. Отже можна дійти висновку, що система управління підприємства має бути гнучкою і вчасно реагувати на зміни в сучасній економічній системі. Важливим аспектом при здійсненні інвестиційної діяльності має бути як процес залучення, так і використання інвестиційних ресурсів, що в майбутньому забезпечить зростання вартості підприємства.

ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРС

С.В. Маркова, Д.В. Костенко, С.В. Михайлова — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Вступ. Трансформація освіти нині є вирішальною для майбутнього розвитку України. Повоєнна відбудова країни буде вимагати якісного оновлення системи наукових знань, висококваліфікованих фахівців, впровадження у виробництво наукомістких технологій, а також розвитку життєстійкості фахівців та майбутніх фахівців в освітньому середовищі. На основі систематизації знань про поняття «життєстійкість», використовуючи відповідний поняттєво-категоріальний апарат, базові дефініції, проведені опитування проаналізовано окремі фактори послаблення життєстійкої поведінки здобувачів вищої освіти. Мета. Систематизувати знання про поняття «життєстійкість», виокремити та охарактеризувати базові дефініції; вплив елементів арт-терапії та написання есеїв у вищій школі на прикладі Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту (практичний досвід) на покращення життєстійкої поведінки. У статті також зроблено спробу зкорелювати дефініції «життєстійкість» та «резилієнс». Авторами статті було розроблено соціо-педагогічний питальник та педагогічний тест для вимірювання структурних, категоріальних параметрів. Зокрема педагогічний тест (5 запитань), запитання розташовувалися за принципом зростання відповідно до складності порядку, кожне завдання відповідало чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності і дозволяло здобувачам вищої освіти категоріально розмежувати дефініції «життєстійкість» та «резильєнс». Отож, «життєстійкість» є не лише важливою дефініцією, але й рухомим соціо-педагогічним процесом, що вимагає подальшого поглибленого вивчення. У статті підтверджено, що здобувачі вищої освіти, зокрема, економічних спеціальностей потребують додаткових адаптивних практик, якими можуть бути арт-терапія та написання есеїв.

ПРИБУТКОВІСТЬ СТРАХОВИКА: ОЦІНКА ТА УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

І.І. Мельничук, Л.М. Надієвець, Д.А. Заболотний — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена питанням аналізу прибутку страховика та процесу управління ним в сучасних умовах. Зважаючи на те, що діяльність страховика, як і будь-якого суб’єкта, направлена на отримання прибутку, важливо вибудувати якісну систему управління ним. Для цього потрібно розуміти порядок його формування з урахуванням специфіки страхової діяльності, визначити особливості його розподілу з урахування вимог законодавчої бази та стратегії розвитку й поточної діяльності компанії, а також напрямки використання у відповідному звітному періоді. В статті дано визначення управління прибутку страховика, що базується на поєднанні інтересів страховика та страхувальників, які мають бути враховані в процесі такого управління. Окреслено основні завдання управління прибутком страхової компанії, визначено складові механізму управління ним. Зокрема, механізм має містити ряд важелі, інструментів та методів, за допомогою яких можна вплинути на величину прибутку компанії. При цьому, важливо врахувати положення законодавства в частині формування, розподілу та використання прибутку. Ключовими категоріями в управління є суб’єкт та об’єкт, які в даному контексті розглядаються відповідно як менеджмент компанії, що приймає рішень та безпосередньо самі процеси, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням прибутку. Також представлено модель оцінки прибутковості страхової компанії. Вона включає в себе сукупність послідовних етапів оцінки основних складових результату діяльності страхової компанії. Сюди можна віднести аналіз показників загальної страхової діяльності, яка використовується для статистики ринку страхових послуг, аналіз усіх доходів і витрат компанії в розрізі її видів, оцінка прибутковості на основі розрахунку абсолютних і відносних показників. Проведена на основі моделі оцінка дозволить сформувати якісну базу даних для прийняття ефективних стратегічних та тактичних управлінських рішень керівництвом компанії. Для забезпечення аналізу інформацією, доречно скористатися даними, що наведені у фінансовій звітності та спеціалізованій звітності страховика.

ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВИКЛИКИ

М.С. Мосін — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття розглядає інтелектуалізацію підприємств приватного сектору ОПК України та її вплив на стратегічні трансформації. Проведено аналіз реформ, зокрема нової Стратегії Укроборонпрому, де визначено центральні завдання – постійне розширення виробничої бази та створення нових технологічних можливостей. У дослідженні враховується потреба в розвитку оборонно-промислового комплексу через технологічний трансфер від країн-партнерів та підкреслює ключову роль приватного сектору у виробництві передового озброєння та техніки. Проведено оцінку важливості розвитку військово-промислової бази для забезпечення високих технологічних стандартів та врахування цивільних можливостей технологій у цьому контексті. Враховуючи досвід російсько-української війни, автор підкреслює перспективи кооперації з міжнародними партнерами та спільне виробництво різних видів озброєнь. Наголошено на ключових пріоритетах для національної безпеки, включаючи розвиток безпілотних літальних апаратів, державно-приватного партнерства, збереження кадрового потенціалу та інші. Підкреслено важливість створення сприятливих умов для приватного сектору та розвитку законодавства щодо експорту та імпорту у контексті зміни балансу між державним та приватним сектором в ОПК. Наголошено на важливості ціннісно-холістичного підходу у парадигмі інтелектуалізації. Запропоновано створення програми інтелектуалізації для підприємств ОПК з метою корпоратизації та приватизації, зокрема приватного сектору, що сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності. В статті обговорено очікувані переваги інтелектуалізації для підприємств приватного сектору ОПК України. Акцент зроблено на підвищенні конкурентоспроможності, розвитку інноваційних стратегій, оптимізації управління ресурсами та підвищенні ефективності виробництва в умовах ринкової конкуренції. Зазначено, що інтелектуалізація є важливим фактором для стратегічного розвитку підприємств приватного сектору ОПК України, сприяючи їхній адаптації до вимог сучасного світу та збільшенню обороноздатності країни.

ІННОВАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ПЕРЕМОГИ У РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ: ВИКЛИКИ І МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

А.С. Поліщук — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета даної наукової статті полягає в аналізі і дослідженні ролі інновацій у контексті російсько-української війни з метою визначення їх стратегічного значення та можливостей для підвищення ефективності ОПК України. Стаття розглядає ключову роль інновацій у забезпеченні національної безпеки та стратегічного розвитку ОПК України в умовах російсько-української війни. У дослідженні акцентується увага на високотехнологічні рішеннях у сфері ОПК та їхній ролі у забезпеченні конкурентоспроможності та ефективності. Стаття аналізує успішні ініціативи, такі як модернізація безпілотників та використання штучного інтелекту. Зазначається на важливості для інноватизації ОПК України співпраця з НАТО, зовнішня підтримка та створення оборонно-технологічного кластера. Підкреслюється важливість продовження інвестування в інновації, розвитку партнерств та подолання фінансових викликів для забезпечення впливу українських MilitaryTech рішень на глобальному військово-технічному ринку. Дослідженням наголошується на особливому значенні оборонно-технологічних інновацій, впровадженні високотехнологічної зброї в Україні. Зокрема, модернізація застарілих безпілотників та їх здатність атакувати військові об'єкти на великій дистанції свідчать про високий рівень інновацій в ОПК України. Особливий акцент робиться на важливості надійного ланцюга поставок у сфері оборонної промисловості та вирішенні проблем, пов'язаних із залежністю від іноземних ресурсів. Стаття визначає важливі аспекти для підтримки розвитку оборонно-технологічних інновацій, такі як інтеграція та інтероперабельність різних військових систем та платформ. Співпраця між військовими структурами та технологічними компаніями, ініціативи для спрощення процедур, та модернізація підприємств ОПК є ключовими аспектами успішного розвитку оборонно-технологічних інновацій в Україні. Стаття розглядає можливість для України стати полігоном для розробок в галузі оборонної техніки та вивчає взаємодію системи ОПК з малими розробниками, розглядаючи грантові можливості для мілітарних стартапів.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БЛOКЧEЙНУ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

В.В. Рисін, А.Р. Мамчук, Р.О. Печенко — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Досвід застосування блокчейн-технологій у міжнародній практиці засвідчує їхній доволі широкий потенціал для різних сфер діяльності. Зокрема, сьогодні використання блокчейн-технологій є однією з найбільш інноваційних та перспективних тенденцій на фінансовому ринку. Відкритий та децентралізований характер блокчейну дозволяє зменшити трансакційні витрати, зробити фінансові операції більш прозорими та безпечними. Розвиток фінансового сектору України впродовж останніх років йде в руслі світових тенденцій, навіть попри ризики та загрози, спричинені повномасштабними воєнними діями. Інновації змінюють напрямок розвитку фінансового ринку та допомагають вирішувати окремі проблеми функціонування банківських систем. Технологія блокчейну набуває дедалі більшого поширення у фінансовому секторі з огляду на свої очевидні переваги, які дозволяють підвищити ефективність здійснення окремих операцій, зокрема платіжних, а також забезпечити належний рівень захисту систем та даних. У той же час ми вважаємо, що її впровадження у діяльність фінансових посередників пов’язане із низкою викликів, зокрема кіберзагрозами, нестабільністю цифрових фінансових інструментів, що базуються на блокчейні, а також із регулятивними ризиками. У статті визначено, що мотивами, які можуть спонукати банки до впровадження блокчейну у свої бізнес-процеси, передусім є ефективність, безпека, автономність та контроль. Ми визначили, яким чином основні характеристики блокчейну (надійність, прозорість, конфіденційність, неврегульованість, кібервразливість, технологічна складність та інші) можуть сприяти чи потенційно перешкоджати реалізації перелічених мотивів. Можна стверджувати, що застосування технології блокчейну у банківському бізнесі має значні перспективи, проте вони значним чином залежать ефективності рішень, що будуть прийняті законодавцями та регуляторами щодо питання формування нормативно-правового поля для використання фінансовими посередниками технології блокчейну та цифрових активів, що на ній базуються.

ПРОМИСЛОВІ ІННОВАЦІЇ: ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ, БЛОКЧЕЙН, ЦИФРОВИЙ ДВІЙНИК

О.О. Шапуров — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

Досліджуючи інновації у промисловості, дана стаття пропонує систематичний огляд ключових аспектів промислового Інтернету речей (IIoT), машинного навчання, технології блокчейн, цифрових двійників та інших напрямів, що стали суттєвими в рамках Індустрії 4.0. Досліджено вплив цих інновацій на промислові операції, ланцюги поставок та виробничі процеси, доводячи їхню значущість та позитивний вплив у металургії та інших галузях промисловості. Зазначено, що IIoT стає ключовим компонентом у модернізації виробництва, а також відіграє значну роль у вдосконаленні ланцюгів поставок, транспорті, охороні здоров’я. Наведено практичних приклад використання промислового інтернету речей гірничодобувною компанією Altos de Punitaqui на відкритому кар'єрі Фьюжнада. Технології, які використовуються для підтримки IIoT, включають штучний інтелект, хмарні обчислення, аналітику великих даних, блокчейн та віртуальну реальність. Розглянуто використання машинного навчання, що базується на різних фреймворках. В результатів дослідження сформовані наступні найбільш споживані фреймворки промисловими підприємствами: TensorFlow, Microsoft Cognitive Toolkit, H2O, Torch і PyTorch, Caffe, та показано їхню значущість для подальшого розвитку в контексті IIoT. Також розглянуто технологію блокчейн та її застосування у гірничодобувній промисловості, підкресливши її потенціал у покращенні ефективності управлінні ресурсами. Доведено, що технологія блокчейн може діяти як безпечний реєстр записів, що забезпечує динамічний обмін важливими документами. Окреслено значення цифрових двійників як технологічних рішень, які сприяють у плануванні та виробництві, дозволяючи прогнозувати працездатність об’єктів та вдосконалювати виробничі процеси. Відзначено динамічне зростання ринку цифрових двійників та їх широке застосування у ланцюгах поставок, технічному обслуговуванні та візуалізації активів, що сприяє покращенню господарської діяльності в промисловості. На основі визначеного про цифрового двійника важливо зауважити, що стандарт ISO 23247 для цифрових двійників допоможе встановити систематичний підхід до їхнього практичного використання в промисловості. Такі стандартизовані підходи стимулюватимуть подальше поширення та розвиток цих інновацій, сприяючи їхньому ефективному впровадженню в промислове виробництво.

ВПЛИВ ВІДКРИТОСТІ ЕКОНОМІК КРАЇН ЄС НА РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

К.О. Щур, І.М. Грінько — Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті досліджено взаємозв'язок відкритості економік країн Європейського Союзу з розвитком глобальної економіки. Виявлено як негативні так і позитивні наслідки відкритості економік країн у розвитку глобальної економіки. Розглянуто та проаналізовано наукові підходи вчених щодо трактування сутності поняття «відкритість економіки». Систематизовано основні фактори впливу на ступінь відкритості економіки до яких віднесено обсяг внутрішнього ринку, структура виробництва країн, наявність та рівень природних ресурсів, загальний рівень економічного розвитку країни. Для дослідження відкритості економік країн ЄС було проаналізовано динаміку показників таких як: співвідношення торгівлі до ВВП Єврозони; обсяг прямих іноземних інвестицій; глобальний індекс інновацій; чисельність населення та рівень безробіття Єврозони. Розраховано коефіцієнт детермінації для виявлення змін рівня безробіття в Єврозоні. Проведений аналіз показників надав змогу виявити, що країни, які переважно експортують свою продукцію та послуги, демонструють вищий рівень відкритості, що призводить до збільшення обсягів міжнародної торгівлі, сприяє залученню значного обсягу іноземних інвестицій та розвитку виробництва товарів і послуг. Аналіз глобального індексу інновацій дозволив виявити національну інноваційну сферу країн ЄС та визначити позицію країни за рівнем інноваційного розвитку в глобальному масштабі. Вивчено укладені країнами ЄС торговельні угоди з іншими країнами та регіонами світу, як фактор відкритості економіки, що сприяє світогосподарському розширенню горизонтів міжнародної торгівлі та активну інтеграцію країн до глобального простору. Обґрунтовано, що рівень якості життя впливає на зростання чисельності населення, враховуючи міграцію та рівень безробіття, відповідно, це впливає на відкритість економік країн ЄС враховуючи забезпечення доступу до більшого резерву людських ресурсів для розробки та впровадження інновацій, і розвитку нових технологій. Запропоновані рекомендації для підвищення рівня відкритості економік країн ЄС для подальшого глобального економічного розвитку.