ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
Анотація
Сучасний етап розвитку економіки характеризується зростанням рівня невизначеності, посиленням конкуренції та загостренням соціально-економічних викликів, що обумовлює підвищену увагу до проблеми управління підприємницькими ризиками. У цьому контексті особливого значення набуває трудовий потенціал підприємства, який виступає не лише сукупністю професійно-кваліфікаційних характеристик персоналу, а й стратегічним ресурсом забезпечення стійкості бізнесу. Висока якість трудового потенціалу сприяє зменшенню фінансових, організаційних, соціально-психологічних та інноваційних ризиків, тоді як його недооцінка або неефективне використання підвищує рівень загроз та ускладнює стабільність функціонування підприємств. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичне розкриття ролі трудового потенціалу у формуванні стійкості підприємства до підприємницьких ризиків, а також визначення механізмів його інтеграції в систему ризик-менеджменту. У ході дослідження встановлено, що кадрові ризики є невід’ємною складовою загальної системи ризик-менеджменту і потребують спеціальних підходів до ідентифікації та мінімізації. До найпоширеніших проявів кадрових ризиків належать дефіцит кваліфікованих кадрів, висока плинність персоналу, низький рівень мотивації та інноваційної активності, конфліктність у колективі, а також невідповідність компетенцій стратегічним завданням підприємства. Запропоновано методи зменшення їх впливу: формування кадрового резерву, розвиток корпоративної культури, впровадження гнучких форм зайнятості, стимулювання професійного зростання та участі в інноваційних проектах. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні ролі трудового потенціалу як ключового чинника зниження підприємницьких ризиків, а також у пропозиції системи ключових показників (KPI), що дозволяють кількісно оцінювати ефективність кадрової політики в контексті ризик-менеджменту. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів підприємствами для розробки інтегрованих стратегій управління ризиками, які базуються на розвитку та збереженні трудового потенціалу. Це забезпечує підвищення конкурентоспроможності, довгострокову стабільність та стійкість бізнесу в умовах динамічних трансформацій сучасного ринку.
Посилання
Aven, T. (2021). Upravlinnia ryzykamy ta otsinka ryzykiv u skladnomu seredovyshchi [Risk management and risk assessment in complex environments]. Kyiv: Tsentr uchebnoi literatury, p. 312.
Gudzynskyi O. D. (2022). Ryzyk-menedzhment u systemi stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvom [Risk management in the system of strategic enterprise management]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, vol. 1(49), pp. 24–30.
Kuzmin O. Ye., Savchenko I. H. (2023). Stratehichne upravlinnia promyslovym pidpryiemstvom v umovakh ryzykiv [Strategic management of an industrial enterprise under risk conditions]. Visnyk Lvivskoi politekhniky. Seriia: Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini, vol. 2(20), pp. 58–65.
Lipych L. V. (2021). Sotsialno-ekonomichna pryroda ryzykiv rozvytku pidpryiemstv u vidkrytykh systemakh [The socio-economic nature of enterprise development risks in open systems]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, no. 48, pp. 72–76.
Shaulska L. V. (2022). Risk management as a basis of enterprise development strategy. Economics & Business, no. 5, pp. 41–46.
Kleindorfer P. R., Singhal K., Van Wassenhove L. N. (2005). Sustainable operations management. Production and Operations Management, vol. 14(4), pp. 482–492.
Simchi-Levi D., Schmidt W., Wei Y. (2014). Identifying risks and mitigating disruptions in the supply chain. Harvard Business Review, vol. 92(1/2), pp. 96–101.
Aven T. (2012). The risk concept – Historical and recent development trends. Reliability Engineering & System Safety, no. 99, pp. 33–44.
Hollnagel E. (2014). Proactive approaches to safety management. Journal of Contingencies and Crisis Management, vol. 22(1), pp. 40–42.
Lu Y., Xu X. (2019). A framework for risk-oriented smart manufacturing. Journal of Manufacturing Systems, no. 51, pp. 215–225.
Авен Т. Управління ризиками та оцінка ризиків у складному середовищі. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 312 с.
Гудзинський О. Д. Ризик-менеджмент у системі стратегічного управління підприємством. Економіка і організація управління. 2022. №1(49). С. 24–30.
Кузьмін О. Є., Савченко І. Г. Стратегічне управління промисловим підприємством в умовах ризиків. Вісник Львівської політехніки. Серія: Менеджмент та підприємництво в Україні. 2023. №2(20). С. 58–65.
Ліпич Л. В. Соціально-економічна природа ризиків розвитку підприємств у відкритих системах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університет. 2021. №48. С. 72–76.
Shaulska L. V. Risk management as a basis of enterprise development strategy. Economics & Business. 2022. No. 5. P. 41–46.
Kleindorfer P. R., Singhal K., Van Wassenhove L. N. Sustainable Operations Management. Production and Operations Management. 2005. Vol. 14(4). P. 482–492.
Simchi-Levi D., Schmidt W., Wei Y. Identifying Risks and Mitigating Disruptions in the Supply Chain. Harvard Business Review. 2014. Vol. 92(1/2). P. 96–101.
Aven T. The Risk Concept—Historical and Recent Development Trends. Reliability Engineering & System Safety. 2012. Vol. 99. P. 33–44.
Hollnagel E. Proactive approaches to safety management. Journal of Contingencies and Crisis Management. 2014. Vol. 22(1). P. 40–42.
Lu Y., Xu X. A framework for risk-oriented smart manufacturing. Journal of Manufacturing Systems. 2019. Vol. 51. P. 215–225.
