КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НА ЗАСАДАХ КРАЩИХ ПРАКТИК

Анотація

Агресія росії вимагає від Державної казначейської служби України (ДКСУ) переходу від кризового управління до стратегії прозорого повоєнного відновлення. У статті комплексно досліджено трансформацію казначейського обслуговування в Україні в умовах воєнного стану та окреслено напрями його подальшого розвитку в контексті повоєнного відновлення на засадах кращих міжнародних практик. Автори виходять із того, що повномасштабна військова агресія суттєво ускладнила функціонування системи управління публічними фінансами, водночас висунувши до Державної казначейської служби України нові, безпрецедентні вимоги щодо забезпечення фіскальної стійкості, безперервності бюджетного процесу, централізованого управління ліквідністю та прозорості використання державних і міжнародних фінансових ресурсів. Проаналізовано інституційні та операційні особливості діяльності казначейства в режимі воєнного стану, зокрема механізми попереднього контролю видатків, пріоритетність фінансування оборонних і соціально значущих напрямів, а також роль системи дистанційного обслуговування у забезпеченні безперервності бюджетного виконання. Обґрунтовано, що досягнута висока операційна стійкість казначейської системи поєднується з критичною технологічною вразливістю, зумовленою використанням застарілої ІТ-інфраструктури, що формує додаткові фіскальні та кіберризики в умовах війни та масштабного залучення зовнішньої допомоги. Особливу увагу приділено проблематиці фідуціарного контролю міжнародної фінансової допомоги, зокрема в межах механізму Ukraine Facility, а також зростанню боргового навантаження на державні фінанси. Доведено, що ефективне виконання казначейських функцій у повоєнний період потребує не лише збереження централізованої моделі Єдиного казначейського рахунку, а й поглиблення інтеграції фінансових, облікових та інформаційних систем у режимі реального часу. На основі компаративного аналізу досвіду постконфліктних і трансформаційних економік (Хорватія, Польща, Боснія і Герцеговина, Естонія, Грузія) автори визначають ключові висновки для України, зокрема необхідність впровадження реформ управління публічними фінансами, пріоритетність технологічної модернізації казначейства та перехід від суто касового контролю до управління видатками, орієнтованого на результат. Обґрунтовано, що інституційне зміцнення Державної казначейської служби України є не лише адміністративним завданням, а стратегічною передумовою довіри міжнародних донорів, прозорості відбудови та довгострокової макрофінансової стабільності держави. Практична цінність дослідження полягає у формуванні концептуальних підходів і прикладних рекомендацій щодо модернізації казначейського обслуговування як ключового елементу системи публічних фінансів у період воєнного стану та повоєнного відновлення України.