ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІЙ АНАЛІТИЦІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Мета статті – визначити роль інформаційних систем і технологій у забезпеченні ефективної фінансово-економічної аналітики підприємства та обґрунтувати перспективи їх розвитку в умовах цифрової трансформації і воєнного часу в Україні. Актуальність теми зумовлена переходом від традиційних ретроспективних методів аналізу до інтегрованих цифрових платформ, здатних забезпечувати аналітику в режимі реального часу. Авторський внесок полягає у розробці трирівневої класифікації інформаційних систем за рівнями аналітичного забезпечення – операційним, тактичним та стратегічним – та систематизації їхнього інструментарію відповідно до аналітичних функцій фінансового менеджменту. Запропонована класифікація охоплює: на операційному рівні – облікові ІС та ERP-модулі, що автоматизують первинний облік і управління грошовими потоками; на тактичному – ERP-системи та BI-платформи для управлінської звітності й бюджетування; на стратегічному – CPM-системи та інструменти предиктивної аналітики й штучного інтелекту для сценарного планування. Наукова новизна полягає у поєднанні функціонального і рівневого підходів до систематизації ІС, що дозволяє точніше визначати відповідний інструментарій залежно від горизонту управлінських рішень. Доведено, що аналітичний процес підприємства охоплює п’ять взаємопов’язаних елементів: збирання даних, обробку, аналіз, інтерпретацію та підтримку рішень. Дослідження підкріплено актуальними статистичними даними: глобальний ринок ERP у 2025 р. становив 72,6 млрд дол. із прогнозованим зростанням до 225 млрд дол. до 2035 р.; ринок BI/аналітики – 34 млрд дол. із прогнозом до 65 млрд дол. до 2034 р.; 78% підприємств світу вже застосовують штучний інтелект в щонайменше одній бізнес-функції. Встановлено, що в умовах воєнного часу цифровізація аналітичного забезпечення набуває для українських підприємств стратегічного характеру, а хмарні рішення забезпечують безперервність управлінських процесів незалежно від місця дислокації команди. Практична значимість полягає у можливості застосування запропонованої класифікації під час вибору ІС-інструментарію відповідно до рівня управлінських завдань та цифрової зрілості конкретного підприємства, що сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень.