ЦИФРОВА ГОТОВНІСТЬ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ: МАТРИЧНО-АЛГОРИТМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Анотація

У статті досліджено проблему результативного впровадження цифрових інструментів малим і середнім бізнесом (МСБ) в умовах воєнної економіки, повоєнного відновлення, євроінтеграційних змін та зростання вимог до стійкості бізнесу. Цифрову готовність інтерпретовано як проспективну управлінську спроможність підприємства до результативного впровадження цифрових рішень, на відміну від цифрової зрілості, що фіксує досягнутий рівень інтеграції технологій у бізнес-процеси. Емпіричним підґрунтям дослідження слугують дані щодо цифрової трансформації українського бізнесу, які засвідчують розрив між наявністю окремих цифрових рішень, декларованою технологічною готовністю та фактичною економічною віддачею від цифрових інвестицій. На основі інтеграції TOE-фреймворку, ресурсно-орієнтованої концепції та теорії динамічних здатностей сформовано матрично-алгоритмічний підхід, який поєднує міжвимірну діагностику цифрової готовності з поетапною логікою цифрової імплементації. Розроблено матрицю цифрової готовності МСБ за шістьма вимірами: технологічним, процесним, компетентнісним, стратегічним, фінансовим та інституційно-ринковим. Встановлено, що результативність цифровізації визначається не лише наявністю цифрових інструментів, а збалансованістю внутрішніх ресурсів, управлінських спроможностей і зовнішніх умов їхнього застосування. Операціоналізовано алгоритм цифрової імплементації у логіці sensing ‒ seizing ‒ transforming, що охоплює діагностику цифрової готовності, аудит бар’єрів і ресурсів, пріоритизацію цифрових рішень, формування цифрової дорожньої карти, пілотне впровадження, масштабування та моніторинг результатів. Запропонований підхід дає змогу перейти від статичного оцінювання цифрової зрілості до керованого циклу цифрової трансформації, у межах якого вибір інструментів узгоджується з реальним рівнем процесної, компетентнісної, фінансової та інституційно-ринкової спроможності підприємства. Результати дослідження формують методичну основу для планування цифровізації МСБ, визначення пріоритетності цифрових рішень та запобігання фрагментарному впровадженню технологій без належного ресурсного й управлінського забезпечення.