ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БІЗНЕСУ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Дослідження щодо функціонування національного бізнесу у воєнний час крізь призму трансформації підприємницької діяльності є життєво важливим елементом економічної підтримки. Тенденції національного бізнесу демонструють надзвичайну стійкість, що сформувалася та підтримується завдяки процесам адаптації та характеризується подальшою загальною трансформацією. Український бізнес відображає унікальну стратегію адаптації до сучасних умов функціонування, спричинених воєнним станом. Сьогоднішній світ бізнесу є надзвичайно динамічним, постійно супроводжується викликами та ризиками, які вимагають від підприємців безперервного розвитку та адаптації. Однак, національний бізнес не лише дає якісну відповідь на такі загрози, а й перетворює їх на унікальні можливості, однією з яких є підтримка національної економіки на основі допомоги Збройним Силам України. У цій статті досліджуються особливості фінансово-економічних тенденцій підтримки та подальшого розвитку національного бізнесу з позиції трансформації підприємницької діяльності в умовах війни в країні. Представлено найважливіші векторні стратегії адаптивності та подальшої підтримки бізнес-діяльності на 2026 рік: 1) стратегія радикальної економії; 2) стратегія статичної стійкості; 3) стратегія масштабування діяльності. Проаналізовано, що діяльність фізичних осіб-підприємців (ФОП) відображає різні тенденції змін: протягом 2022-2024 років динаміка рівня ділової активності схилялася до переважання відкриттів; проте з початку 2025 р. почало переважати закриття бізнесу. Загальна сума податків, сплачених ФОП за три роки повномасштабної війни в країні, склала 126 млрд. грн. Встановлено, що перебіг війни, насамперед через триваючі мобілізаційні процеси, спричинив суттєві зміни у гендерному розподілі в бізнесі: за 2021 р. частка жінок у бізнесі становила 51,30 %; за 2022 р. – 48,10 %; за 2023 р. – 57,40 %; за 2024 р. – 60,80 %; за 2025 р. – 60,60 %. Дослідження показує, що діяльність національного бізнесу у воєнний час відбувається у високодинамічному адаптивно-турбулентному режимі, для якого характерні: зовнішні та внутрішні міграційні процеси, високий рівень дефіциту робочої сили, наявність «тіньових» економічних процесів, поява нових статей витрат (підтримка ЗСУ, допомога внутрішньо переміщеним особам, волонтерство тощо), енергетичні шоки та руйнування інфраструктури (житлової, логістичної, виробничої тощо). Попри певні негативні тенденції та деяку спадну динаміку фінансово-економічних показників та індексів, стан підприємництва в країні все ж відображає подальше ефективне впровадження адаптивно-трансформаційних механізмів та достатній рівень стриманих майбутніх ділових очікувань. Ці фактори сприятимуть як помірному сприйняттю нових військових викликів, так і поступовому відновленню життєдіяльності держави в майбутньому.