СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВІДТВОРЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ: ВОЄННИЙ ТА ПОСТВОЄННИЙ ВИМІРИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню процесів трансформації експортного потенціалу України під впливом повномасштабної збройної агресії та глобальних геополітичних зсувів. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка стратегічних напрямів відновлення експортної спроможності держави як фундаменту макроекономічної стабільності та соціального добробуту. Авторський внесок полягає у систематизації методичних підходів до оцінювання втрат експортного сектору та ідентифікації нових адаптивних моделей поведінки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. У дослідженні використано компаративний аналіз динаміки торгівлі за період 2021–2024 років, що дозволило виявити критичну аграризацію структури експорту на фоні деіндустріалізації східних регіонів. Наукова новизна результатів полягає в обґрунтуванні концепції «подвійної трансформації» експорту, яка передбачає синхронну цифровізацію митних процедур та екологізацію виробництва відповідно до стандартів ЄС. Практичне значення одержаних результатів визначається формулюванням конкретних рекомендацій для державних органів щодо посилення ролі Експортно-кредитного агентства у страхуванні воєнних ризиків та інтеграції логістичних маршрутів до мережі TEN-T. Основні висновки дослідження вказують на те, що відновлення потенціалу можливе лише за умови переходу від сировинної моделі до стимулювання експорту товарів з високою доданою вартістю та збереження людського капіталу через активну політику стабілізації ринку праці. Доведено, що успішна реалізація Українського морського коридору та ініціативи Шляхів солідарності забезпечила виживання економіки у 2022–2023 роках і створила передумови для зростання експорту до 77 млрд дол. США до 2030 року. Стаття містить прогнозні сценарії розвитку ВВП та індикатори соціальних наслідків зниження виручки, що дозволяє використовувати матеріали для вдосконалення Національної експортної стратегії. Особливу увагу приділено механізмам подолання нетарифних бар’єрів у торгівлі з ЄС, зокрема імплементації вимог регламенту CBAM, що є критичним для збереження конкурентоспроможності вітчизняного ГМК у довгостроковій перспективі.