ДЕТЕРМІНАНТИ БЕЗРОБІТТЯ НА РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКАХ ПРАЦІ УКРАЇНИ: ПАНЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ

Анотація

У статті досліджено безробіття на регіональних ринках праці України за період 2002-2021 роки методами панельного моделювання, що особливо актуально в умовах значних регіональних диспропорцій та структурних змін під впливом зовнішніх шоків та війни. Розроблено панельну регресійну модель з фіксованими ефектами, де в якості результуючої змінної обрано кількість безробітних у відповідній області, а факторними змінними виступають середньомісячна заробітна плата, середньооблікова кількість штатних працівників та наявний дохід на одну особу в розрізі областей України, що дало змогу врахувати специфічні регіональні особливості та міжрегіональні відмінності. Специфікацію панельної моделі ринку праці України із фіксованими ефектами підтверджено за допомогою тестів Хаусмана та Вальда. Встановлено, що збільшення середньомісячної заробітної плати на одну тис. грн призводить до зменшення кількості безробітних на 2,4 тис. осіб. Виявлено позитивний вплив кількості штатних працівників та наявного доходу на рівень безробіття, що пояснюється трудовою міграцією, структурними змінами в економіці та впливом тіньового сектору. Коефіцієнт детермінації моделі становить 0,83, що свідчить про високу пояснювальну здатність моделі ринку праці України. Застосування моделі із фіксованими ефектами дає змогу контролювати неспостережувані, незмінні у часі індивідуальні характеристики, специфічні для кожної області України, такі як інституційні особливості ринку праці або географічне розташування, які могли впливати на рівень безробіття, що підвищило коректність кількісних оцінок. Опосередковані зв’язки та неінтуїтивні позитивні кореляції безробіття із середньообліковою кількістю штатних працівників та наявним доходом пояснюються складною динамікою українського ринку праці, зокрема впливом трудової міграції, професійно-кваліфікаційним дисбалансом, а також існуванням тіньової економіки та джерел недоходного характеру, які знижують стимули до офіційного працевлаштування. Результати дослідження підкреслюють складність взаємозв’язків на ринку праці України та необхідність комплексного підходу до його дослідження.