МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РИЗИКОСТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД ТА АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

Анотація

У статті розроблено та обґрунтовано методику розрахунку показників ризикостійкості підприємств в умовах воєнного стану та антикризового управління як інструменту забезпечення їх безперервності діяльності, фінансової стабільності та адаптивності до зовнішніх шоків. Доведено, що в умовах воєнної агресії, високої невизначеності, порушення логістичних ланцюгів, втрати активів і ринків збуту ключового значення набуває формування комплексної системи кількісного оцінювання рівня ризикостійкості підприємства. У дослідженні уточнено сутність поняття «ризикостійкість підприємства» як інтегральної характеристики його здатності ідентифікувати, нейтралізувати та компенсувати вплив внутрішніх і зовнішніх ризиків із мінімальними втратами для стратегічного розвитку. Запропоновано структурно-логічну модель оцінювання ризикостійкості, що базується на поєднанні фінансових, операційних, інвестиційних та управлінських індикаторів. Особливий акцент зроблено на методиці розрахунку системи показників ризикостійкості, яка передбачає: формування переліку релевантних ризик-факторів; групування показників за блоками (фінансова стійкість, ліквідність, ділова активність, рентабельність, диверсифікація, кадрова та логістична стійкість); нормування показників; визначення вагових коефіцієнтів; розрахунок інтегрального індексу ризикостійкості на основі адитивної або мультиплікативної моделі. Методика передбачає використання коефіцієнтів автономії, покриття, маневреності капіталу, операційного левериджу, коефіцієнтів диверсифікації постачальників і каналів збуту, рівня резервування ресурсів, показників цифрової адаптивності та швидкості управлінського реагування. Обґрунтовано доцільність застосування бальної шкали оцінювання та сценарного аналізу для визначення граничних значень показників у кризових умовах. Запропоновано алгоритм інтерпретації інтегрального індексу ризикостійкості з виділенням зон критичного, нестійкого, задовільного та високого рівня стійкості. Доведено, що впровадження запропонованої методики в систему антикризового управління забезпечує своєчасну діагностику загроз, підвищує обґрунтованість управлінських рішень та сприяє формуванню адаптивної моделі розвитку підприємства в умовах воєнного стану. Отримані результати можуть бути використані в практиці стратегічного та фінансового менеджменту, а також у подальших наукових дослідженнях проблем забезпечення економічної стійкості підприємств.