ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЯХ США, КНР, РФ ТА УКРАЇНИ

Анотація

У статті обґрунтовано, що цифровізація гібридних загроз переводить спеціальні інформаційні операції (СІО) з формату разових кампаній інформаційно-психологічного впливу у режим безперервного соціотехнічного управління, де ключовим об’єктом ураження стає когнітивний домен (воля, розуміння, мотивація та поведінка цільових аудиторій). Метою дослідження є порівняльний аналіз чотирьох національних моделей застосування цифрових технологій у СІО - інституціоналізовано-нормативної (США), централізовано-партійної (КНР), гібридно-деструктивної (РФ) та адаптивно-мережевої (Україна) та визначення напрямів інституційного розвитку української моделі з урахуванням потреби у вимірюванні когнітивних ефектів. Методологічну основу становить критеріально-матричний підхід у поєднанні зі структурно-функціональним і системним аналізом, що охоплює: інституційну архітектуру та тип управління; міжвідомчу координацію і процедури узгодження паралельних впливів (deconfliction); нормативні межі внутрішнього/зовнішнього впливу; технологічне ядро та доступ до даних; реалізацію циклу “дані → аналіз → план → вплив → оцінка → корекція”; підходи до оцінювання результативності й типові уразливості. Показано, що США формують технологічно зрілу, але нормативно обмежену модель із високою підзвітністю; КНР - модель централізованого когнітивного домінування на основі партійного контролю та військово-цивільного злиття; РФ - проксі-екосистему, орієнтовану на інструменталізацію хаосу, поляризації та ерозії довіри; Україна - модель резилієнтності, що поєднує державні контури з мережевими спільнотами та комерційними цифровими рішеннями. На основі порівняння обґрунтовано трисегментну архітектуру розвитку українських цифрових СІО (координаційний, аналітичний та мережевий виконавчий контури) і запропоновано стандарт оцінювання за схемою “ціль → показник → джерела даних → критерій успіху” з мінімальним пакетом метрик (довіра, поляризація/фрагментація, стійкість інтерпретацій, готовність до дії). Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованої рамки для вдосконалення міжвідомчої координації, формування політик інформаційної безпеки та розробки етичних і правових запобіжників у цифровій сфері.