ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІД СТАБІЛЬНОСТІ ДО СТІЙКОСТІ (2015–2025)

Анотація

У статті здійснено комплексне порівняльне дослідження стану фінансової системи України у довоєнний (2015–2021) та воєнний (2022–2025) періоди. Актуальність теми зумовлена необхідністю об'єктивного осмислення трансформацій, що відбулися у публічних фінансах країни внаслідок повномасштабного збройного вторгнення росії. Метою статті є виявлення ключових якісних та кількісних змін у фінансовому потенціалі держави шляхом системного порівняння двох принципово різних моделей функціонування фінансової системи. На підставі аналізу макрофінансових показників (динаміки ВВП, інфляції, бюджетного дефіциту, державного боргу), бюджетної динаміки (структури доходів і видатків державного бюджету), функціонування банківського та небанківського секторів (банків, страхових компаній, НПФ, кредитних спілок), стану фондового ринку, а також валютної та монетарної політики НБУ встановлено ключові зміни у фінансовому потенціалі держави. Встановлено, що довоєнний період характеризувався поступовим накопиченням фінансового потенціалу: зростанням ВВП у 2,2 рази за 2015–2021 роки, зниженням боргового навантаження з 72 % до 49 % ВВП, консолідацією банківського сектору та реформою децентралізації місцевих фінансів. Виявлено, що попри масштабні втрати та структурну перебудову, фінансова система України у 2022–2025 роках продемонструвала значну адаптивність: збереження функціонального бюджету при дефіциті до 20 % ВВП, стабілізацію банківської системи з рекордним прибутком близько 200 млрд грн у 2024 році, утримання інфляції у керованих межах завдяки жорсткій монетарній політиці, а також нарощування міжнародних резервів до рекордних 43,8 млрд дол. США. Наукова новизна полягає у системному зіставленні довоєнної моделі поступового зміцнення фінансового потенціалу та воєнної моделі його мобілізаційної трансформації. Зроблено висновки про принципову відмінність між моделлю стабільного зростання та моделлю зовнішньо субсидованої стійкості, а також визначено три ключові системні ризики для післявоєнної фінансової архітектури: накопичений борговий тягар (понад 100 % ВВП), структурна залежність від зовнішнього фінансування та стримана кредитна активність. Практичне значення результатів полягає у формуванні аналітичної бази для розроблення стратегій фінансового відновлення України у післявоєнний період.