ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПЕДАГОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРС

С.В. Маркова; Д.В. Костенко; С.В. Михайлова

doi:10.32782/2786-8141/2023-5-15

С.В. Маркова Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут https://orcid.org/0000-0002-8665-2688
Д.В. Костенко Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту;Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0002-4030-2287
С.В. Михайлова Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут https://orcid.org/0000-0003-1681-5995

DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-5-15

Ключові слова: життєстійкість, здобувачі вищої освіти, життєстійка поведінка, арт-терапія, есей

Анотація

Вступ. Трансформація освіти нині є вирішальною для майбутнього розвитку України. Повоєнна відбудова країни буде вимагати якісного оновлення системи наукових знань, висококваліфікованих фахівців, впровадження у виробництво наукомістких технологій, а також розвитку життєстійкості фахівців та майбутніх фахівців в освітньому середовищі. На основі систематизації знань про поняття «життєстійкість», використовуючи відповідний поняттєво-категоріальний апарат, базові дефініції, проведені опитування проаналізовано окремі фактори послаблення життєстійкої поведінки здобувачів вищої освіти. Мета. Систематизувати знання про поняття «життєстійкість», виокремити та охарактеризувати базові дефініції; вплив елементів арт-терапії та написання есеїв у вищій школі на прикладі Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту (практичний досвід) на покращення життєстійкої поведінки. У статті також зроблено спробу зкорелювати дефініції «життєстійкість» та «резилієнс». Авторами статті було розроблено соціо-педагогічний питальник та педагогічний тест для вимірювання структурних, категоріальних параметрів. Зокрема педагогічний тест (5 запитань), запитання розташовувалися за принципом зростання відповідно до складності порядку, кожне завдання відповідало чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності і дозволяло здобувачам вищої освіти категоріально розмежувати дефініції «життєстійкість» та «резильєнс». Отож, «життєстійкість» є не лише важливою дефініцією, але й рухомим соціо-педагогічним процесом, що вимагає подальшого поглибленого вивчення. У статті підтверджено, що здобувачі вищої освіти, зокрема, економічних спеціальностей потребують додаткових адаптивних практик, якими можуть бути арт-терапія та написання есеїв.

Посилання

Маркова С.В., Костенко Д.В., Матвєєв А.Ю. Життєстійкість викладачів і здобувачів вищої освіти в умовах війни: педагогічно-соціологічний дискурс. Перспективи та іновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). Київ, 2022. Випуск 4(9). С. 495–501.

Paul T. Bartone & Stephen V. Bowles. Coping with recruiter stress: Hardiness, performance and well-being in US Army recruiters. Military Psychology. 2020. № 32(5). Р. 390–397.

Kobasa S.C. Stressful Life Events, Personality, and Health-Inquiry into Hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. № 37. С. 1–11. DOI: http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.37.1.1

Maddi S.R. Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology. 2006. № 1(3). P. 160–168. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760600619609

Чиханцова О.А. Особливості прояву компонентів життєстійкості особистості. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2018. Том VI. С. 267–273.

Markova S. V., Kostenko D. V., Matvieiev A. Yu. (2022) Zhyttiestiikist vykladachiv i zdobuvachiv vyshchoi osvity v umovakh viiny: pedahohichno-sotsiolohichnyi dyskurs. Perspektyvy ta inovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»). Kyiv, vol. 4(9), pp. 495–501.

Paul T. Bartone & Stephen V. Bowles. (2020) Coping with recruiter stress: Hardiness, performance and well-being in US Army recruiters. Military Psychology, no. 32(5), pp. 390–397.

Kobasa S. C. (1979) Stressful Life Events, Personality, and Health-Inquiry into Hardiness. Journal of Personality and Social Psychology, no. 37, pp. 1–11. DOI: http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.37.1.1

Maddi S. R. (2006) Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology, no. 1(3), pp. 160–168. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760600619609

Chykhantsova O. A. (2018) Osoblyvosti proiavu komponentiv zhyttiestiikosti osobystosti. Aktualni problemy psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, vol. VI, pp. 267–273.