ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО СЕРЕДОВИЩА СТИМУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА У КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ВОЄННОГО СТАНУ ТА УЗГОДЖЕННЯ З ПОДАТКОВИМ ПРАВОМ ЄС

Анотація

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти трансформації податкової системи України в умовах повномасштабної агресії та необхідності євроінтеграції. Проаналізовано ключову суперечність між потребою наповнення бюджету для сектору оборони та ризиками пригнічення ділової активності через посилення фіскального тиску. Вивчено європейський досвід формування податкових стратегій (технологічно-індустріальної, інвестиційної та моделі «держави добробуту»), що дозволило обґрунтувати можливість збереження національних податкових преференцій при гармонізації непрямого оподаткування з правом ЄС. Особливу увагу приділено критичному аналізу «Національної стратегії доходів до 2030 року» та Закону №4015-ІХ стосовно змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану. Доведено, що радикальне реформування спрощеної системи оподаткування та підвищення військового збору для прозорого бізнесу створює загрозу тінізації економіки та зниження конкурентоспроможності, зокрема в IT-секторі (режим Дія.City). Автором обґрунтовано, що детінізація та ефективне адміністрування є пріоритетнішими за зростання податкових ставок. Сформульовано комплекс пропозицій щодо вдосконалення податкового середовища у контексті викликів воєнного стану та узгодження з податковим правом ЄС: заміна підвищення військового збору зростанням ставки ПДВ на 2% як менш дискримінаційного інструменту; впровадження диференційованих ставок для ФОП; забезпечення стабільності умов оподаткування у межах правового режиму Дія.City, що є ключовим фактором для збереження та розвитку ІТ-галузі в Україні; забезпечення незмінності умов для інноваційних галузей. Запропоновано конкретні механізми покращення адміністрування місцевих майнових податків через синхронізацію реєстрів та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, спрощення процедури інформування населення і бізнесу про встановлені розміри платежів тощо. Доведено необхідність переходу від суто фіскальної моделі до регуляторної, яка б враховувала специфічні ризики воєнного стану та стратегічні інтереси України на шляху до спільного ринку ЄС.