ПАРАДИГМА ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Анотація

У статті розглядаються актуальні аспекти формування парадигми фінансової реструктуризації в системі антикризового управління суб'єктів господарювання в умовах воєнного стану та майбутнього післявоєнного відновлення. У статті висвітлено комплексний вплив збройної агресії росії на українські підприємства, які опинилися в умовах фінансової нестабільності, втрати матеріальних активів, скорочення внутрішнього попиту та ускладненого доступу до ресурсів. Автори зазначають, що в таких умовах фінансова реструктуризація має набути нового значення – не лише як оперативний стабілізаційний інструмент, а й як довгострокова стратегія трансформації системи управління, спрямована на підвищення ефективності використання внутрішнього потенціалу підприємства. Обґрунтовується нагальна потреба трансформації існуючих підходів до реструктуризації з фрагментарних і реактивних до системно-інтегрованих, які охоплюють усі аспекти функціонування підприємства. Автори наголошують на важливості інтеграції реструктуризаційних заходів у загальну концепцію антикризового управління, враховуючи обмеженість ресурсів, зростання боргового навантаження, необхідність підтримки інвестиційної привабливості та довіри до економіки. Запропоновано нову парадигму фінансової реструктуризації, яка має ґрунтуватися на управлінні потенціалом підприємства, ураховуючи його життєвий цикл, стратегічні цілі, внутрішню ресурсну базу та динаміку зовнішнього середовища. Значну увагу приділено аналізу моделей життєвого циклу підприємств за Л. Е. Грейнером та І. Адізесом, що дозволяє виявити типові кризові точки розвитку організацій, у яких впровадження реструктуризаційних заходів є найбільш ефективним. Стаття також вказує на потребу переосмислення інтелектуального та організаційного капіталу як ключових факторів підвищення гнучкості підприємств у постіндустріальному суспільстві. У висновках статті підкреслено, що фінансова реструктуризація має розглядатись як невід’ємний компонент стратегічного антикризового потенціалу підприємства, що сприяє зниженню боргового навантаження, стабілізації фінансової ситуації та підвищенню конкурентоспроможності. Обґрунтовано доцільність впровадження реструктуризаційних заходів відповідно до фаз життєвого циклу підприємства для забезпечення його адаптивності та економічної життєздатності. Реструктуризація має стати не лише засобом подолання кризи, а й інструментом проактивної трансформації бізнесу в післявоєнний період.