ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТА ІНСТИТУЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЄС

Анотація

У статті досліджено фінансову інклюзію як системний чинник розвитку підприємництва в умовах цифрової та інституційної трансформації економіки України та Європейського Союзу. Метою дослідження є обґрунтування ролі фінансової інклюзії у формуванні підприємницької активності та визначення механізмів її впливу з урахуванням цифровізації фінансового сектору та особливостей інституційного середовища. Показано, що фінансова інклюзія трансформується з інструменту забезпечення доступу до фінансових послуг у багатовимірний механізм стимулювання підприємництва, який охоплює ресурсний, трансакційний та інституційний аспекти. Авторський внесок полягає у розвитку концептуальних положень щодо взаємозв’язку фінансової інклюзії та підприємництва через систему опосередкованих каналів впливу, а також у формуванні розширеної моделі оцінювання, яка інтегрує традиційні та цифрові індикатори фінансового доступу. Запропоновано підхід до розмежування фінансової інклюзії та цифровізації як окремих, але взаємопов’язаних детермінант економічного розвитку, що дозволяє точніше ідентифікувати їхній вплив на підприємницьку активність. Наукова новизна полягає у концептуалізації інтерактивного ефекту фінансової інклюзії та цифровізації, а також у врахуванні регіональної та гендерної неоднорідності як важливих умов формування підприємницької екосистеми. Доведено, що цифровізація фінансового сектору виступає підсилювальним фактором впливу фінансової інклюзії, знижуючи бар’єри доступу до фінансових ресурсів та сприяючи розвитку малого і середнього бізнесу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для удосконалення державної політики підтримки підприємництва, розвитку фінтех-інструментів та імплементації європейських підходів до фінансової інклюзії в Україні. Встановлено, що фінансова інклюзія має багаторівневий вплив на підприємництво та є важливим чинником економічного зростання, зниження нерівності та формування інклюзивної економічної моделі в умовах євроінтеграції. Визначено, що її ефективність значною мірою залежить від рівня цифрової зрілості економіки та якості інституційного середовища, що визначає потенціал масштабування підприємницької активності та стійкість економічного розвитку.