МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ

Анотація

У статті обґрунтовано роль державно-приватного партнерства (ДПП) як інституційно-економічного механізму прискореного розвитку туристичної інфраструктури в умовах обмежених бюджетних ресурсів, підвищених інвестиційних ризиків та потреб післявоєнного відновлення України. Метою дослідження є систематизація сучасних механізмів ДПП у туризмі, порівняння національних підходів із міжнародною практикою та визначення бар’єрів і можливостей масштабування партнерських моделей у транспортній, готельній, ресторанній і сервісній інфраструктурі. Методологічну основу становлять аналіз і синтез наукових публікацій, порівняльний аналіз міжнародних кейсів (ЄС, Туреччина), інституційний підхід до оцінювання регуляторного середовища та структурно-логічне узагальнення результатів у вигляді аналітичних матриць. Уточнено зміст ДПП для туристичної сфери як довгострокової контрактної взаємодії публічного й приватного партнерів із розподілом функцій фінансування, будівництва, експлуатації та ризиків при збереженні публічного контролю за досягненням суспільно значущих результатів. Визначено ключові напрями застосування ДПП: комплексний розвиток туристичних зон і кластерів; цільові проєкти окремих об’єктів гостинності та рекреації; підтримуюча інфраструктура, що формує доступність і безпеку дестинацій. Для України виокремлено системні бар’єри впровадження ДПП у туризмі: дефіцит успішних кейсів і довіри, адміністративні ускладнення, фінансово-економічні та воєнні ризики, інституційна слабкість і потреба в прозорих конкурентних процедурах. Аргументовано, що оновлення нормативно-правової бази та застосування сучасних інструментів (електронні конкурси, гарантії стабільності умов, поєднання джерел фінансування, платежі за доступність) формують підґрунтя для активізації ДПП у туристичних дестинаціях і громадах. Практичне значення результатів полягає в запропонованих рекомендаціях щодо формування портфеля пріоритетних туристичних проєктів, оптимізації розподілу ризиків, розвитку кадрової спроможності та залучення міжнародних фінансових організацій для зниження вартості капіталу і підвищення інвестиційної привабливості туристичної інфраструктури України.